||Біографія|Новини| Відео|Фото|Музика|Афіша|Інтерв'ю|Контакти|Головна|
SONCEZALEZHNA







Замовити набір
facebook

Наталка Карпа: "В момент створення "Калини" ніхто не вірив, що з народної пісні вийде хіт, а вона стала однією з візиток української музики за кордоном"

Додано: 07.11.2015, 02:14

Наталка Карпа: "В момент створення "Калини" ніхто не вірив, що з народної пісні вийде хіт, а вона стала однією з візиток української музики за кордоном"

- Ніхто не повертається з подорожей таким, яким він був раніше. Я не буду говорити сьогодні, як щиро люблять тебе українці за кордоном і як чекають зустрічей з тобою. А що тобі особисто дають ці концерти? Що привозиш додому із далеких країв?

Натхнення. Направду, кожна нова зустріч, кожна цікава історія, кожна людина - це мій допінг для того, щоб працювати далі над піснями, йти вперед навіть тоді, коли опускаються руки. Любов - це енергія, яка нікуди не зникає, просто стає чимось іншим - новою фразою в пісні, самою піснею, відеокліпом, новим концертом. За це я безмежно вдячна усім тим, хто любить мою творчість.

- Завдяки тобі, в нічних клубах Чикаго, там, де є велика східно-європейська громада, часто крутять ремікси на пісню "Калина" ("а калина - не верба"). Твоє ім'я стійко асоціюється з Україною і усім українським. Якими стежками ти йшла до народної пісні, щоб потім з такою любов'ю нести її в далекі світи?

У мене батько - мультиінструменталіст, з дитинства вдома лунала українська музика. Я виросла на народних ритмах, тому цю тему і не могла оминути в творчому житті. В момент створення "Калини" ніхто не вірив, що з народної пісні вийде хіт, який в результаті підкорить не лише україномовну спільноту, але й європейців, які ні слова не розуміючи, співали разом зі мною "Калина не верба, я дівчина молода". Але така вже ця наша українська мелодика. Для неї можливо все) Так от пісня "Калина" стала однією з візиток української музики за кордоном.  

- Твій ЕТНО-ТУР з концертною програмою "З України з любов'ю" країнами з найбільшою українською діаспорою, який розпочався в 2013 році, мав шалений успіх. Після нього українці діаспори почали тебе порівнювати з Квіткою Цісик. Звідки з'явилася така ідея?

Українська діаспора досить тісно переплітається з моїм творчим життям, ще з часів пісні та кліпу "Я додому повернусь", в яких  була наскрізною тема еміграції. Та коли вперше потрапила до українців   за кордоном, була щиро захоплена Вашою любов'ю до України, до української культури, вишивки, традицій. Після повернення додому, натхненна ще й творчістю Квітки Цісик, написала етно альбом українських пісень - авторських, але з народним духом. Так з'явилась ідея - приїхати до українців в різні куточки світу з українським концертним туром. Ми побували в дуже багатьох містах Бразилії, Парагваю, Європи, та все ж хотілось би таки продовжити тур Північною Америкою - США і Канадою, а потім Австралією та Новою Зеландією...  Вірю, що з Божою допомогою все у нас вийде! Правда, не кожна громада може дозволити собі запросити виконавця з балетом до себе, лише витрати на переліт чого вартують, але сподіваюсь, що знайдуться меценати, які люблять українське і зможуть допомогти з організацією саме таких творчих  зустрічей і концертів.

- Мені здається, що у кожної людини в житті настає такий момент, коли вона гостро, аж до болю в серці, усвідомлює приналежність до своєї нації, до свого народу. У одних цей "момент істини" настає від розповідей про жахіття Голодомору, у інших - при згадці про бабусині ікони, загорнуті в крила вишитих рушників, ще у когось - від почутої народної пісні... Один хлопець признався мені, що з ним таке трапилось, коли він побачив звірства сепаратистів. Він так і сказав (без пафосу): "Я зрозумів, що готовий вмерти за свою землю".

Чи пам"ятаєш, коли у тебе в житті настав такий момент?

- Одна з моїх бабусь по татовій лінії стала мені колись великим прикладом справжнього патріота. Зовсім нещодавно я дізналась, що її колись за радянських часів катували за виконання на Різдво українських колядок. Та от в пам'яті здавна сидить момент 1990 року, коли я зайшла в бабусину кімнату і побачила, що вона відпорює велику красиву троянду на вишитій подушці - я хотіла її зупинити - нащо таку красу нищити? А вона мовчки продовжила свою роботу. Під трояндою виднівся український тризуб, який вона колись заховала від НКВДистів, але завжди знала, що він є в її домі, тому що вона українка, як без нього? Саме в той момент я відчула, що таке патріотизм, і що таке любити Україну...

- "Кожен володіє талантом. Що зустрічається рідко, так це сміливість слідувати за своїм талантом у невідомість, в яку він веде", - сказав хтось із знаменитостей. Як тобі вдалося змінити обставини, закинути на шафу свій червоний диплом лікаря і стати народною улюбленицею, Заслуженою артисткою України?

Вагань особливих не було...був рішучий крок - я хочу займатись тим, до чого лежить душа, без чого себе не уявляю... Медичний Університет - вищий навчальний заклад, який виробив у мені дуже потрібну рису - самодисципліну: коли йде мова про людське життя, не може бути ніяких поблажок. Але я вирішила, що хочу лікувати душі музикою.

 

- Знаю, що часом творчі, талановиті люди далекі від політики. Проте, сьогодні жити в Україні і не мати своєї думки про українських політиків та їхню політику практично неможливо.

Політика в Україні... Важко, сказати бо я не професіонал в цій справі, але як свідома людина скажу, що боляче дивитись, як сидять бабусі з простягнутою рукою; як батьки роками носять одні й ті самі пальта, аби зекономити гроші на маленькі блага для своїх дітей; як світлі голови в сфері науки, медицини залишають країну, бо не бачать перспектив; болить, як часом нищать свідомість низькопробним аморальним продуктом на ТБ та радіо... Болить! І "вбиває" пустослів'я, пафос, а коли до справ доходить...((( Українське  суспільство дуже зневірилось ... І сучасним політикам час починати робити хоч щось суттєве і добре, щоб повернути довіру до політичних інституцій як таких.

Війна в Україні - це материнські сльози, це розпач та відчай дружин, це дитячі малюнки, які зігрівають і вселяють надію героям на фронті, на лінії вогню, це волонтери, що збирають все необхідне, перебираючи на себе функції держави, це мужні чоловіки, на яких дивишся з гордістю, бо вони справжні захисники нашої землі! Пам'ятаю 2000 рік (Міленіум) і свої думки - цікаво яким буде той 2015... І ніколи б не могла подумати, що в ці часи Україна буде в стані війни!(

"Надмірна спрага влади призвела до падіння ангелів; надмірна спрага знання призводить до падіння людини; але милосердя не може бути надмірним і не заподіє шкоди ні ангелу, ні людині", - стверджував Френсіс Бекон. Мабуть, це вдалий час згадати про твою благодійність.

У зв'язку з бойовими діями в Україні, з'явилась потреба не лише у волонтерах, які шукають, збирають, передають матеріальні речі нашим бійцям, але й у волонтерах, які несуть натхнення, піднімають дух, настрій... Так з'явився "Жіночий концертний батальйон", в складі якого я та інші українські співачки, телеведучі, письменники неодноразово відвідували наших солдат як на передовій, так і в госпіталях. Зараз благодійність стала невід'ємною складовою життя практично кожного українця, користуючись нагодою, хочу подякувати також українській громаді за кордоном, яка допомагає зі всіх куточків світу.  

- Декілька слів про твою успішну кар"єру на телебаченні.

Телебачення - ще одна моя стихія. Декілька років тому в цьому напрямку у мене був дуже активний період - програма "Екстремальний вікенд", ведучою якої тоді була я, і яка отримала найвищу премію "Телетріумф" як краща регіональна програма року, потім було ще кілька авторських проектів, зняли два пілотні проекти, але до запуску так справа і не дійшла - війна перекреслила плани.

- Твоя найулюбленіша народна пісня? У чиєму виконанні?

Якусь одну пісню не можу виокремити, улюблених дуже багато, а от виконання беззаперечно - Квітки Цісик!

- Твої неперевершені етнічні костюми?

Любов до етнічних костюмів мені привила моя подруга - колекціонер стародавнього одягу Роксоляна Шимчук. Вона ще зі студентських років почала збирати і вишиванки, і головні убори, і прикраси з різних регіонів України. Вона не лише підібрала мені найкращий етно-одяг, а ще й розповіла його історію. Були у неї і знищені часом зразки вишиванок, то ми відновили їх і поєднали в сучасних кроях з іншими матеріалами, зокрема зі шкірою. Так з'явились мої концертні сукні.

- Ким ти мріяла бути в 13 років?

Вже тоді, в свої 13 - я мріяла стати артисткою)

- З ким із відомих людей (покійних чи живих) ти б хотіла пообідати?

Мабуть, з кінорежисером Рідлі Скоттом, а також з його братом Тоні, якого вже, на жаль, з нами нема. Їх кінороботи зачіпають, змушують над ними замислитись, вони - автори справжніх шедеврів у кінематографі. Один з улюблених моїх фільмів - Хороший рік (A Good Year) якраз авторства сера Рідлі.

- Місце на землі, де ти почуваєшся найкраще?

Найкраще почуваю себе ВДОМА)!

- Де мрієш побувати?

Багато є місць, про які мрію. Взяти хоча б США та Канаду, до вас вже неодноразово збиралась, але поки ніяк не вдається реалізувати ці плани))), у wish-списку є ще Австралія та Південна Африка)! Зрештою, не відмовилась би і від навколосвітньої подорожі.

- Що найважливіше дали тобі твої батьки?

Батьки дали мені виховання, любов, родинний затишок, гарний приклад якою має бути міцна українська родина, дуже їх люблю!

Ви з Володимиром Парасюком... Люди, які розуміють один одного.

- Кохання - це... хімія ... коли людина стає для тебе Всесвітом, повітрям, водою, сонцем, вітром!) Можливо це і звучить абстрактно, але всередині щось схоже і відбувається).

- Заради чого, вважаєш, варто жити?

Та хоча б заради посмішок дітей, теплих батьківських долонь, тих людей поруч, яким потрібен... Жити заради того, щоб принести в цей світ щось добре, чисте, щире, справжнє. А загалом, життя - це сукупність маленьких дрібних моментів, які варті того, щоб прожити їх на повну!





Відео

Glova feat Наталка Карпа - ВірнаGlova feat Наталка Карпа - Вірна
Сингл


Glova ft. Наталка Карпа - Вірна
сл. і муз. Надія Гасюк
©2011 Наталка Карпа
Design by John Beetle
продюсерський цeнтр